22.04.2009___ Юрій Єхануров, для УП

Шановні колеги! Однодумці та опоненти!

Сьогодні, коли Україна дедалі більше занурюється в економічну кризу, ми повинні об’єднати свої зусилля. Завжди вважав, що конструктивна критика є найбільш потужним чинником до розвитку та вдосконалення. Тому пропоную на Ваш розсуд першу частину пропозицій, яку напрацювала наша команда. Мета цієї Антикризової програми, що матиме назву "Прагматичний вибір", — не лише в подолані кризи, а й у використання можливостей для оновлення України, підвищення її конкурентноздатності на міжнародній арені.

Дякую всім небайдужим за критичні зауваження та пропозиції. Всі Ваші ідеї будуть враховані у подальшій роботі над Програмою.

Щиро Ваш, Юрій Єхануров

Шановні колеги! Однодумці та опоненти!

Сьогодні, коли Україна дедалі більше занурюється в економічну кризу, ми повинні об’єднати свої зусилля. Завжди вважав, що конструктивна критика є найбільш потужним чинником до розвитку та вдосконалення. Тому пропоную на Ваш розсуд першу частину пропозицій, яку напрацювала наша команда. Мета цієї Антикризової програми, що матиме назву "Прагматичний вибір", — не лише в подолані кризи, а й у використання можливостей для оновлення України, підвищення її конкурентноздатності на міжнародній арені.

Дякую всім небайдужим за критичні зауваження та пропозиції. Всі Ваші ідеї будуть враховані у подальшій роботі над Програмою.

Щиро Ваш, Юрій Єхануров

Для обеспечения социальной справедливости в Киеве необходимо ввести целевой социальный взнос на предметы роскоши. Об этом заявил городской голова столицы Леонид Черновецкий.

«Не тайна, что в столице живет множество богатых людей, которые владеют несколькими квартирами, шикарными автомобилями и яхтами. К миллионерам принадлежат и большинство народных депутатов, министров и других высших чиновников. Все они проживают в Киеве. Таким образом, будет вполне справедливо, если они будут помогать киевлянам, которые не имеют таких огромных доходов и не владеют предметами роскоши», - подчеркнул градоначальник.

Как сообщает пресс-служба Киевской горгосадминистрации, в прямом эфире ТРК «Киев» в ближайшее время будут проведены общественные слушания по данному вопросу. Кроме того, планируется организовать местный референдум по поводу введения налога на роскошь.

«Эти сборы не коснутся простых киевлян, которые имеют в своей собственности обычную квартиру или недорогой автомобиль», - подчеркнул Черновецкий. Мэр добавил, что инициативу киевской власти должны перенять и другие города Украины.

http://focus.in.ua/article/55979.html

Минэкономики задумало дискриминировать малый и средний бизнес

Отказав в льготной инициативе Министерству транспорта и связи (см. “Минтранссвязи не протолкнуло...”), Минэкономики решило идти тем же путем при решении проблем экспортеров. В его письме №3103-24/876 от 19.11.08 г. в адрес Кабмина и заинтересованных министерств и ведомств содержится предложение внести изменения в Закон о НДС. По мнению министерства, сохранить “экспортный потенциал страны” можно, внеся изменения в п.7.7 Закона. В частности, предлагается налогоплательщику, экспортирующему товары на протяжении не менее двух лет и имеющему за предыдущий отчетный налоговый год (к сведению Минэкономики, такого налогового периода при обложении НДС не существует. — Ред.) объем экспортированных товаров, превышающий 500 млн грн., проводить документальную невыездную проверку заявленных данных “на протяжении 5 дней, следующих за днем получения (налоговым органом. — Ред.) налоговой декларации”. Тогда как обычный порядок предусматривает 30 дней для проведения такой проверки. И только если налоговики при проведении невыездной проверки получат достаточно оснований, чтобы усомниться в правомерности заявки, еще 30 дней предлагается предусмотреть на проведение выездной проверки.
Авторы не скрывают, что целью законопроекта является поддержка предприятий-экспортеров “путем сокращения с 60 до 5 дней срока возврата подлежащих возмещению сумм НДС”.
Поразительно, что в ведомстве известного любителя бананов (см. БИЗНЕС №32 от 11.08.08 г., стр.9) министра экономики Богдана Данилишина, подписавшегося под законопроектом, никому даже в голову не пришел тот очевидный факт, что Минэкономики предлагает, по сути, на законодательном уровне закрепить нередко на практике применяемую дискриминационную схему возмещения НДС, основанную, в частности, на принципе предпочтительности налогоплательщика со значительными оборотами. Более того, авторы не задумались и о еще одной (прямо скажем, абсурдной) стороне своего предложения. Ведь в соответствии с ним получается, что максимально отпускаемый налоговикам срок на проверку крупных предприятий, имеющих значительное количество контрагентов, составит лишь 35 дней. Тогда как более мелкие налогоплательщики по-прежнему будут проверяться все 60 дней!
Как уже писал БИЗНЕС (см. №48 от 01.12.08 г., стр.68), дискриминация малого и среднего бизнеса никак не сочетается с декларируемым властями приближением к Европе.

Минтранссвязи не протолкнуло льготы для автоперевозчиков

Почти три месяца тому назад БИЗНЕС писал (см. №38 от 22.09.08 г., стр.56) об инициативе Минтранссвязи по внесению в Закон о НДС изменений, направленных, по мнению авторов, на “урегулирование проблемных вопросов в деятельности отрасли автомобильного транспорта и международных автомобильных перевозчиков Украины”, а на самом деле предусматривавших освобождение от обложения НДС до 01.01.12 г. операций по ввозу на тамо­женную территорию Украины тракторов колесных для перевозки полуприцепов (седельных тягачей, код УКТ ВЭД 8701201000) и полуприцепов бортовых, полуприцепов-рефрижераторов, полуприцепов-контейнеровозов (код УКТ ВЭД 8716393010).
Как оказалось, даже когда власти всерьез намереваются увеличивать пошлины при ввозе в Украину всего, чего только можно (см. стр.50-52), министр транспорта и связи Иосиф Винский не отказался от идеи “тягать” тягачи в Украину без уплаты НДС. В частности, в письме в адрес Кабмина он отметил, что Минэкономики, Минфин и Гостаможслужба не поддержали законопроект (об интересах Минэкономики см. “Минэкономики задумало...”), и в этой связи попросил правительство… “способствовать в решении данного вопроса”.
Что же касается ведомств, не поддержавших проект, то Минэкономики отметило, что льготы по ввозу седельных тягачей (до 2001 г. — освобождение, после — вексель на 240 дней) у автоперевозчиков были с момента начала действия Закона и до 2005 г. А заодно упомянуло введенный в 2005 г. мораторий на введение новых налоговых льгот. О нем же вспомнил в своем заключении к проекту и Минфин, отметив также отсутствие расчета потерь бюджета. Примерно те же замечания высказала и ГТСУ, заметив, что освобождение от уплаты НДС является нарушением общих принципов администрирования этого налога. В итоге, Кабмин хоть и издал поручение №35105/21/1-08 от 12.11.08 г. в отношении предложения Минтранссвязи, однако, судя по выбранному стилю, отнесся к предложениям г-на Винского прохладно.



ГНАУ изменила образцы форм актов проверок и “методичку”
по их оформлению

Немногим более чем через два месяца после утверждения приказом ГНАУ №584 от 11.09.08 г. образцов форм актов проверок и Методрекомендаций по их оформлению (см. БИЗНЕС №39 от 29.09.08 г., стр.53) центральное налоговое ведомство приказом №738 от 27.11.08 г. внесло изменения практически во все приложения к приказу №584. Большую часть изменений можно назвать техническими: они связаны с исправлением неточностей, допущенных в первоначальной редакции. В частности, с тем, что в приказе №584 не были учтены изменения в Положение о регистрации плательщиков НДС, утвержденные приказом №560 от 01.09.08 г. Кроме того, обращает на себя внимание намерение ГНАУ отказаться от подробного описания в актах проверок эпизодов, связанных с неустановлением проверяющими нарушений сроков уплаты налоговых обязательств и прочей подобной малоинтересной информации.

http://www.business.ua/i828/a24739/

Уряди багатьох країн обрали нову тактику боротьби з кризою — зниження податків для стимулювання економік. В української влади протилежна стратегія — введення нових податків

Повний текст статті: http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/26/48200811283.html

Автор: Олександр КІРШ
«Де Податковий кодекс? Де він, довгоочікуваний? Коли ж ми, врешті-решт, заживемо за новими правилами?»

Кричать про це звідусіль, та все марно. Нічого принципового в ньому не змінять принципово. Просто все, що є, трішки підрихтують і зведуть в одну велику купу.

А даремно.

Озирнімося трохи назад.

Ще на початку 90-х злам старого ладу, перехід усього на нові рейки, знищення хоч якось налагоджених господарських зв’язків, суцільне невміння, непідготовленість, неандертальське дикунство, яке більше не прикривалося лоском, намальованим завдяки розпродажу надр (навар від якого колись ділили на всіх), досить ефективно привели нас до миттєвої розрухи.

За влучним висловом російського банкіра Віктора Геращенка (а в них проблеми були схожі), рибку раптово вирішили пересадити з юшки до акваріума, але вона до цього була трішки не готова.

Працювати стало неможливо — зросли витрати. На купити, навчитися, переробити, продати, перевчитися і перепереробити. Ціни зросли захмарно, питома вага оплати так званої праці у цих цінах упала до непристойності, щось купити людині стало неможливо.

Надлишок попиту перетворився на надлишок пропозиції, а інфляція через попит — перетворилася на інфляцію через витрати. Значною мірою й нині усе це залишилося.

Так-от, і зниження витрат, і (дожилися!) попит необхідно додатково стимулювати, передусім — адекватним цим завданням механізмом оподаткування (на адекватність цю поки що немає й натяку).

При цьому курс не просто на обціловування споживачів, а також на створення їм реальних можливостей для споживання передбачає і здійснення соціально-орієнтованої політики. Вона означала б сьогодні не банальне проїдання, яке їй приписують (це в той час, коли витрати — якщо продовжувати оперувати їжею — і в роті не вміщаються!), а справжнісіньке стимулювання виробництва — стимулювання попитом.

Попит сьогодні не підвищує інфляції (його перевищення над пропозицією поки що явно не загрожує), а дає змогу розвинути ринок, залучити інвестиції, збільшити виробництво, отже, нарешті його реально здешевити (адже коли роблять багато — виходить дешевше).

От чому ліберальна політика стратегічно — невіддільна від соціальної політики тактично, і сьогодні від цього соціал-лібералізму нікуди не подітися.

З огляду на сказане (давити витрати, заохочувати попит) і підійдемо до такого найпотужнішого стимулятора економічного зростання, яким може бути оподаткування. А не є воно ним сьогодні лише тому, що ця функція податків просто-напросто не використовується.

Використовуються функції залякування і каральна, функція штучної зайнятості тих, хто перевіряється, і тих, що перевіряють, яка діє завдяки штучному ускладненню механізму оподаткування. Використовується якоюсь мірою і функція «головна», тобто фіскальна. Щоправда, лише тому, що хазяї підприємств погано стимулюють власних фінансистів, які — якби справді забажали — могли на сумі податків добряче зекономити.

Є навіть функція соціальної злагоди — негласний суспільний договір багатих і напівбідних: «Нам — офшори, вам — єдиний податок».

Усе це є.

А от функція економічного стимулювання виробництва не тільки взагалі не використовується, а й замінена протилежною: податки в нас потихеньку виробництво вбивають, при цьому всі чомусь вважають, що інакше, мовляв, і бути не може.

Однак може. (Якби була у податків функція виключно фіскальна, їх цілком можна було б заміняти — інколи, втім, це й робили — примітивним додруковуванням грошових знаків.)

Ні, йтиметься не про тупе і банальне зниження податкових ставок. Це зниження, як правило, пояснюється чиновницьким небажанням займатися речами більш корисними і серйозними, особливо — коли ці елементарні лінощі підкріплюються іноді дешевим популізмом («йти назустріч бізнесу», «проводити детінізацію» тощо).

Та коли зростання податків викликає різке зменшення «світлової» частини бізнесу досить швидко, то який часовий лаг при зворотному процесові, ще невідомо. Рух знаменитої кривої Лаффера у зворотний бік вивчено поки що дуже слабко.

Так, коли нарахування на зарплату становили на початку 90-х 61% + 19% + 6% = 86%, і це лише ззовні, а зсередини був ще прибутковий до 50%, при цьому зарплата входила до валового доходу, який оподатковувався за ставкою 22%, і до доданої вартості, яка оподатковувалася 28%,— тоді багато хто втік у тінь. Відтоді податки, зрозуміло, стали більш людськими (принаймні їх ставки) — та чи всі підприємства/підприємці повернулися з тіні?

Ламати легше, ніж будувати, — і крива Лаффера, що демонструє зниження податкових надходжень при безмежному зростанні ставок, ілюструє з-поміж цих двох процесів лише перший.

Отже, коли по-серйозному, мова має йти не про ставки — їх рух сьогодні є проблемою швидше політичною, ніж економічною. Мова про те, що повинно оподатковуватися.

Для цього знову ж таки слід усвідомити специфіку етапу, коли недосоціалізм суспільство намагається перетворити на хоча б недокапіталізм.

Зрозуміло, що підходи стандартні на такому цікавому етапі застосувати неможливо.

Поєднання корупції, що залишилася від минулих часів і збільшилася за часів нових, з небувалими для цивілізованих країн ризиками призвело сьогодні до того, що прийнятна окупність вкладень становить не шість-вісім років, як у нормальних економіках (згадаємо, до речі, і радянські «нормативні коефіцієнти ефективності» від 0,12 до 0,15, які означають окупність приблизно таку саму), а рік-два-три, негайно, інакше нецікаво. От і виходить, що ведення бізнесу за цих умов змушує домагатися гіпертрофованого прибутку — і це за високих витрат та низького попиту!

І якщо за такого стану речей оподатковувати за прийнятими у світі ставками показник цього самого прибутку, питома вага податку в загальному обсягу виручки стане такою ж гіпертрофованою, але вже — без жодних підстав. Такий податок лише розкручуватиме спіраль «ціни—податки», або вбиваючи бізнес, або заганяючи його в тінь.

Накладення на інфляцію через витрати ще й інфляції через податки — шлях у нікуди.

Однак і знижувати ставки, як ми вже говорили, це шлях туди ж: адже мінімізувати свої платежі до бюджету підприємства будуть все одно, оскільки совковий менталітет, доповнений досвідом сплати податків на зорі капіталізму, на чесні відносини з державою не налаштовує.

Справа — знову-таки — не у ставках, а в показниках. Як можна за тотальної нестачі оподатковувати прибуток чи додану вартість, коли ці показники придатні як податкова база лише за умов перевиробництва?! І до чого тут «увесь світ», не схожий ні на нас, ані наш спецетап??

Якщо суспільство більш за все потребує зниження витратомісткості виробництва, то податки — як економічний стимул — саме витрати і повинні оподатковувати! Витрати, а не доходи!

Отоді справді залучатимуться інвестиції (і внутрішні, і зовнішні), причому саме туди, де споживча вартість найбільша порівняно з витратами (а де вона велика «занадто» — там диспропорції можна буде зняти через акцизи, але це вже деталі).

Та поки що в нас, як і за соціалізму, плутають базовий показник і джерело. Просто в СРСР, коли все було державне, а підприємствам залишали тільки фонди економічного стимулювання, прибуток (джерело цих фондів) був фондоутворюючим показником (у відсотках від якого фонди обчислювали); зараз же — коли все, навпаки, належить підприємствам, крім податків, — він, прибуток (теж, до речі, джерело), є показником оподатковуваним, тобто раптово набув функції протилежної...

А от що для оподаткування справді важливо — то це прив’язка до масштабів підприємств. І витрати характеризують ці масштаби анітрохи не гірше, ніж доходи, однак, на відміну від оподаткування доходів, оподаткування витрат, по-перше, є нешкідливим, а по-друге, корисним.

Та й із точки зору соціальної справедливості оподаткування споживаних ресурсів, що створені не підприємством, є справедливішим, ніж оподаткування того, що воно створило саме (див. з цієї теми «ДТ» №48 за 2007 рік).

Щоправда, ці ресурси було й так уже оплачено — але тільки постачальникові, а створювало їх усе суспільство. От і оплатити їх підприємство мусить суспільству додатково — через податки безпосередньо, а не через ті, котрі нескінченним ланцюжком постачальників чи то будуть сплачені, чи то ні.

Оподаткування ж прибутку — якщо відійти від марксизму (до якого саме таке оподаткування чудово вписується) — це оподаткування не привласненої «додаткової вартості», а ефекту від вибудованої підприємцем на свій ризик виробничої системи, якої сьогодні так потребує суспільство, що не має права бути невдячним настільки, аби цей ефект ще й оподатковувати. Різати золотоносну курку не тільки нерозумно, а й несправедливо.

Загалом, вимога справедливості оподаткуванню витрат, а не доходів щонайменше не заважає. Та ще й (на цьому економіко-історичному етапі) є ефективною.

З погляду ж техніки оподаткування витрат дає можливість обійтися без галузевої диференціації ставок, яка була би необхідною у разі оподаткування всієї виручки.

Сьогодні все податкове навантаження припадає на додану вартість, а також на прибуток і зарплату, тобто знов-таки на додану вартість. Порівняно з цією нинішньою базою оподаткування показник витрат (собівартості) передбачає заміну доданка «прибуток» на доданок «матвитрати». Внаслідок цієї заміни підсумковий показник змінюється набагато менше, ніж якби замість заміни було просте додавання (доданка «матвитрати»).

І якщо при оподаткуванні виручки ставка для робіт/послуг має бути вищою, ніж ставка для матеріаломістких виробництв, то при оподаткуванні витрат (куди входять і зарплати) нічого такого не потрібно.

Що ж до кумулятивного ефекту (внаслідок стягування податку на витрати, в яких уже «сидить» податок на витрати, і т. ін.), то внески ні до Інноваційного фонду, ані до Автодору (а їх взагалі брали від виручки!) до жодної кумулятивної трагедії не призвели. Отже, вся справа у ставках, встановлюючи які, держава зобов’язана враховувати фактичну багаторазовість оподаткування.

Галузевих відмінностей не буде й тут: зарплата, що «сидить» у витратах на послуги, витрачається на споживання податковмісних товарів так само, як і матеріальна складова собівартості.

Інша справа, що перевагу тут одержать вертикально інтегровані виробництва: у них не буде зайвих багатоетапних закупівель із накрутками на кожному етапі і прибутку, і податку на витрати.

Втім, вигідними такі виробництва є й зараз — через один раз (а не багаторазово) накручувану рентабельність, завдяки чому ціни стають конкурентоспроможними. Тож принципово нічого тут не зміниться, просто вигідність інтегрування зросте.

От і добре: за вертикального інтегрування відбувається зниження вартості за рахунок ліквідації найнікчемнішої складової ціни — прибутку, пов’язаного не зі створенням товару, а з розгалуженою виробничою структурою, через що на одну й ту саму продукцію рентабельність накручується неодноразово.

У результаті й інвестиції підуть не на виробництво напівфабрикатів, а до великих вертикально інтегрованих комплексів. Це ще один позитив оподаткування витрат.

(Коли ж самоїдська економіка працює сама на себе, а не на кінцевого споживача, це не економіка, а ресторан, де кухарі готують тільки для себе.)

Далі. При оподаткуванні витрат імпорт, як і заведено в Європі, оподаткується (поряд з будь-якими іншими придбаннями), а експорт, як це теж там заведено, під оподаткування не потрапить.

Але при цьому імпорт оподатковуватиметься нарівні з іншими витратами, а не як виняток саме для імпорту, як сьогодні; пільговим же стане кожний продаж, а не тільки за кордон.

Заодно при оподаткуванні витрат не буде проблем із оподаткуванням бартеру, безоплатних передач та дешевого продажу, які при оподаткуванні доходів змушують придумувати якісь звичайні ціни.

І ще про техніку. Якщо моментом оподаткування витрат буде все ж виникнення доходу, що загалом справедливо, то моментом таким має вважатися відвантаження — і заради єднання з бухгалтерським обліком, і виходячи з принципу «підприємства не повинні кредитувати партнерів за рахунок держави». Втім, це вже деталі.

А от кількість податків є принциповою. При збереженні податку на доходи фізосіб, до якого ми зараз підійдемо, та акцизного збору, з необхідністю якого ми вже погодилися вище, всі інші податки цілком можна об’єднати в один — той самий податок на витрати. А вже сама держава нехай ділить його між бюджетами й фондами, як заманеться.

Просто при визначенні ставки фактор одиничності цього податку буде, звісно, врахований (поряд зі згаданим раніше фактором кумулятивності, що діє вже у зворотний бік).

Спрощення податкового механізму (коли буде єдиний для більшості видів продукції податок з єдиною ставкою й одержуваною з бухобліку базою оподаткування) хоч і породить проблему зайнятості бухгалтерів, податківців, консультантів, аудиторів, etc., які вивільняться, зате розв’яже проблему більш важливу: що оподаткування простіше, то складніше його обійти.

Крім того, зменшення витрат на утримання податкообчислювальних служб стане самостійним чинником зниження витрат на виробництво.

І — про оподаткування людей. У них в епоху стимулювання попиту саме витрати оподатковуватися і не повинні. Під податок має потрапити лише накопичене-невитрачене плюс оподаткуватися має славнозвісний «паразитизм у квадраті» — вивезення капіталу.

Тому, визначаючи базу оподаткування, від отриманого фізособою доходу слід віднімати витрати цієї особи: великі — за чеками, що підтверджують такі витрати, дрібні — за нормативом.

При цьому для розрахунку пенсій, лікарняних тощо витрати віднімати не слід — все одно джерелом їх, пенсій, виплати буде не цей податок.

Тоді ніхто не захоче лівих грошей у конверті (які допомагали б підприємствам приховати частину витрат на оплату праці, тобто зменшити оподатковувані витрати). Ну навіщо людині зменшувати свою майбутню пенсію, порушуючи закон і втрачаючи всі інші соціальні гарантії, заради приховування грошей, які або не витрачаються, або — якщо й витрачаються — не оподатковуються!

Аналогічно — і з розрахунками між підприємствами: коли продавець не прагне приховати доходи, покупцеві буде складно сховати витрати.

Ну а наше сьогоднішнє оподаткування базується не на змісті, а на дурних звичках. Головна з яких — переймати чуже в чужих, не думаючи, навіщо воно нам. Тобто ми, як та дурна мавпа, цупимо європейські окуляри...

Ну і що через них ми бачимо? Вбиваючи «європейським» оподаткуванням стосовно фізосіб попит, якого нам не вистачає, а стосовно юросіб — зниження витрат, настільки нам, недоєвропейським, ще необхідне. Хоча і попит/дохід (для фізосіб), і зниження витрат (для юросіб) фактично є сьогодні базою оподаткування!

Зрозуміло, при оподаткуванні витрат зарплати, тобто той самий попит, задавлюють теж. Проте оподатковуються зарплати за такої схеми нарівні з усіма іншими витратами, а не як найоподатковуваніша складова ціни і виручки, як це відбувається сьогодні! Таким чином, центр податкової ваги все-таки зміщується (як і в ситуаціях з імпортом/експортом — див. вище).

Загалом, будемо потихеньку формулювати й освоювати нові аксіоми — поки що для нашого «перед­капіталістичного післясоціалізму» не написані.

Соціалізм — це попит. Бо гроші дають, а купити на них нічого. Настав час освоювати формулу протилежну: попит — це капіталізм. Попит — причина, капіталізм — наслідок. Він, капіталізм, буде результатом попиту як важеля ринку, одержавши який, можна буде на новому економічному етапі розвитку бавитися вже по-європейськи.

http://www.dt.ua/2000/2040/64242/

Всемирный банк и Международная финансовая организация обнародовали результаты ежегодного рейтинга Doing Вusiness. Это исследование легкости условий ведения бизнеса в разных странах мира.

Третий год подряд по суммарной степени благоприятности условий для предпринимательской деятельности первое место занимает Сингапур. На втором месте Новая Зеландия, на третьем — США.

Кредитование улучшилось

По мнению экспертов, Украина за прошедший год не улучшила свои позиции. Наша страна заняла 145-е место среди 181 государства. В прошлом году мы были 144-ми среди 178 стран. «В Украине совершаются реформы, но не теми темпами, которые могли бы позволить этой стране пройти вперед сравнительно с другими экономиками, с которыми она конкурирует за инвестиции и рынки», — поясняет Мартин Райзер, директор Всемирного банка по Украине, Беларуси и Молдове.

В докладе отмечается, что с июня 2007 года по июнь 2008-го в Украине были проведены несколько реформ, в частности в сфере кредитования и ведения международной торговли. Так, новые частные бюро кредитных историй упростили процедуру сбора информации и банкам стало гораздо проще проверить кредитоспособность потенциального заемщика.

В то же время, по данным Всемирного банка, Украина наряду с Афганистаном, Свазилендом и Тунисом вошла в десятку стран, где иностранные инвестиции наименее защищены. «Если вы не имеете выходов на центральные или местные органы власти, то развить свой бизнес из мелкого или среднего в достаточно серьезный практически нет шансов», — отмечает Дмитрий Боярчук, исполнительный директор Центра социально-экономических исследований «CASE-Украина».

Кроме того, как оказалось, в Украине наиболее сложная система налогообложения. По этому параметру наша страна оказалась на 180-м месте в рейтинге, оставив позади только Беларусь. Украинским компаниям надо оплачивать 99 видов налогов и тратить на это 58,4% своего дохода, в то время как средний мировой показатель составляет примерно 40%.

Не намного лучше складывается ситуация с получением в Украине разрешений на строительство. Согласно отчету, за последний год за-траты и время, необходимое для получения разрешения, только возросли. Так, необходимое время для получения лицензии увеличилось с 421 до 471 дня. Для сравнения, в России этот показатель составляет 704 дня, а в Корее — 34.

Хуже только Таджикистан

Украина среди бывших республик СССР обогнала только Таджикистан (у него 159-е место). Россия оказалась на 120-м месте, ухудшив свой результат по сравнению с прошлым годом на 8 позиций. Из постсоветских стран значительного прорыва добился Азербайджан — за год он поднялся с 97-го на 33-е место. В этой стране отмечены улучшения по 7 из 10 показателям.

Грузия, которая уже длительное время является лидером среди стран СНГ по условиям ведения бизнеса, занимает 15-ю позицию. «Грузия — это маленькая страна, где работает большое количество иностранных специалистов, которые «настраивают» работу страны», — отмечает директор консалтинговой компании Tax Consulting Ярослав Ломакин.

Всемирный банк уже шестой год подряд составляет рейтинг Doing Вusiness на основе анализа условий для предпринимательства в 181 стране мира. Он считается наиболее авторитетной оценкой условий для работы среднего бизнеса во входящих в него странах.


http://delo.ua/news/86589/

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



РОЗПОРЯДЖЕННЯ



від 2008 р. №



Київ







Про схвалення

Стратегії реформування податкової системи України





1. Виходячи з завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» схвалити Стратегію реформування податкової системи України, що додається.



2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56-р „Про схвалення Концепції реформування податкової системи” (Офіційний вісник України, 2007, N 13, ст. 481).









Прем'єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



РОЗПОРЯДЖЕННЯ



від 2008 р. №



Київ







Про схвалення

Стратегії реформування податкової системи України





1. Виходячи з завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» схвалити Стратегію реформування податкової системи України, що додається.



2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56-р „Про схвалення Концепції реформування податкової системи” (Офіційний вісник України, 2007, N 13, ст. 481).









Прем'єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

28 липня 2008
Минфин спланировал налоговое будущее
На прошлой неделе Минфин обнародовал стратегию реформирования налоговой системы, на основе которой будет разработан проект Налогового кодекса. Соответствующий документ размещен на официальном сайте министерства. Его разработчики предлагают отменить все ныне действующие налоговые льготы, а также систему упрощенного налогообложения малого бизнеса, ввести налог на прибыль для страховых компаний, торговцев ценными бумагами и институтов совместного инвестирования. Кроме того, планируется (без указания нового размера ставки и времени ее введения) снизить НДС и налоговую нагрузку на физлиц в случае «достаточного ресурсного обеспечения бюджета». Предусмотрено также введение единого социального взноса и определение доходов граждан и предприятий с применением непрямых методов. Кроме того, концепция оговаривает постепенное увеличение акцизов на алкогольные и табачные изделия и новые правила взимания рентных платежей (их необходимо будет уплачивать уже за право пользования земельными участками в местах добычи полезных ископаемых).

№ 30(376) от 28 июля 2008
http://www.dsnews.ua/economy/economy-news/art36661.html

Як почуває себе сьогодні підприємницький сектор та як він реагує на такі економічні реалії, як корекція офіційного курсу національної валюти, висока інфляція, податкові новації? Про це «Дню» розповідав голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин ВАЩЕНКО.

— Чи не найболючіша сьогодні для бізнесу проблема — це орендні відносини. Загальна практика в нас така, що орендні договори укладаються з місцевими органами влади на рік, а після закінчення терміну їх потрібно переукладати, але на конкурсних засадах. Виникає проблема: малий бізнес не може робити капітальні вкладення у приміщення через те, що не впевнений у продовженні орендного договору. Адже закон про бюджет передбачає тільки конкурсні засади. Така практика, безумовно, правильна, але в дійсності малому підприємцю важко конкурувати з бутиком або казино, які можуть запропонує за оренду вищу ціну. Ми пропонуватимемо уряду внести норму, яка при проведенні конкурсу визначатиме пріоритет тих, хто вже орендує приміщення. Готуємо й інші пропозиції, які враховуватимуть інтереси малого бізнесу. Наприклад, нині передбачається встановити стави плати за використання поверхневих вод. Це питання стосується підприємств, які виробляють мінеральні води, дитяче харчування, безалкогольні напої. Якщо не відмінити цю норму, то вітчизняна продукція дорожчатиме. Враховуючи ж вступ країни до СОТ, конкурентнішими на українському ринку виявляться аналогічні імпортні товари.

Отже, ми ставимо питання, щоб закон про бюджет не був регуляторним актом. Він повинен затверджувати видатки і надходження до держбюджету та не містити податкових норм.

— Які ще законопроекти для покращення життя бізнесу ви лобіюватимете в парламенті найближчим часом?

— На засіданні профільного комітету вже розглянуто і скоро з’явиться в парламенті законопроект «Про внесення змін до деяких законів щодо ліцензування». Він повинен уніфікувати стосунки всіх органів ліцензування та підприємців щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов. Проблема в тому, що багато видів ліцензування регулюються не лише базовим законом, але й спеціальним законодавством. Комітет виступає за те, щоб, зберігши цю специфіку, розробити єдиний порядок видачі ліцензій та всіх ліцензійних процедур. Друга частина закону стосується скорочення деяких видів ліцензування, а третя передбачає запровадження нового принципу ліцензування. Згідно з ним ліцензія може вводитися лише за умови відсутності іншого державного механізму регулювання. Ця новація дозволить скоротити необґрунтовану появу нових видів ліцензій, адже кожний зайвий дозвіл — додаткове навантаження на бізнес.

Але найбільшим нашим «подарунком» для бізнесу є комплексний антирейдерський законопроект, розроблений нами спільно з Державною комісією з фондового ринку та цінних паперів і Мінфіном. Він незабаром надійде до парламенту. Ще одна законодавча ініціатива пов’язана із внесенням змін до закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою ми хочемо уточнити, що ж належить до дозвільних документів та які принципи їх надання. А іншим законопроектом затвердимо виключний перелік дозвільних документів. У разі прийняття документу парламентом, ніхто на місцях не зможе видавати нові дозволи без змін до цього закону .

— Збільшення Нацбанком облікової ставки до 12% річних означає автоматичне зменшення кількості підприємців, які можуть розраховувати на державну допомогу з погашення відсотків по кредитах. Чи говорили ви з Мінфіном про необхідність збільшувати річну суму фінансування на такі цілі?

— Так, ми провадимо такі переговори. Держкомпідприємництво пропонуватиме Мінфіну збільшити розмір річного фінансування державної програми з кредитування підприємців на 7—8 млн. гривень.

— Як ви оцінюєте вплив на підприємців іншого нацбанківського кроку — ревальвації гривні?

— Це питання не в нашій безпосередній компетенції. Але, виходячи з тієї інформації, яку отримуємо сьогодні, зрозуміло, що коливання гривні позначиться негативно на діяльності підприємств. І позначиться не стільки сама зміна валютного курсу, як її наслідки, наприклад, зменшення доступу до кредитних ресурсів. Очевидно, що будь-який бізнес зацікавлений у стабільності курсу. Тому будь-які курсові коливання негативно позначаються на його діяльності. Якщо говорити загалом, то експортери програють, а імпортери виграють. Хоча виграють умовно, бо на ринку країни конкурентними стають імпортні товари. Відповідно, зарплату отримуватимуть не наші громадяни, і прибутки отримуватимуть не наші підприємства — це охолоджує економіку.

— У парламентському комітеті з питань податкової та митної політики розробляється законопроект «Про використання звичайних цін при здійсненні податкового контролю». Чи справді він покращить стосунки контролерів і бізнесу?

— Ми підтримуємо таку ініціативу, бо це загальносвітова практика. Інтереси підприємців захищаються таким чином, що їм зрозумілі критерії оцінювання, і самі підстави для контролю стають очевиднішими. Закон дисциплінуватиме і бізнес, і податкових контролерів.

— Але ж бізнес далеко не у всьому згодний з передбаченими в документі чотирма методами контролю?

— Це вже інше питання. Саму ідею ми підтримуємо, але за змістом законопроекту, звичайно, є зауваження.

— Чого вони стосуються, конкретизуйте, будь ласка?

— Мета закону — зробити все максимально прозорим і зрозумілим. Питання щодо методики обчислення звичайних цін або можливості подвійного тлумачення деяких норми будемо узгоджувати з податковою на етапі доопрацювання.

— ДПАУ розробила документ, у разі затвердження якого підприємцям слід готуватися до збільшення термінів проведення планових і позапланових перевірок. Ваша позиція.

— Рік тому було прийнято закон «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності». Він встановлює єдині принципи, процедури і підходи здійснення перевірок для всіх контролюючих органів, і для податківців теж. Так сталося, що з самого початку позиція податкової та Міністерства фінансів була категоричною в тому плані, що вони не можуть виконувати норми цього закону. Все вилилося в те, що законом про держбюджет на цей рік податкову вилучили з- під дії закону. Ми розуміємо, що податковий контроль специфічний і в наших з ними переговорах готові погодитися, що прямо під сферу дії закону ДПА може й не підпадати, але тоді комітет наполягатиме, щоб податківці змінили власні інструкції, яким вони керуються сьогодні, відповідно до тих принципів і норм, які закладені в законі про перевірки. Йдеться про те, що не можна безпідставно продовжувати перевірку, що для позапланової перевірки повинні бути чітко визначені підстави. Якщо податкова дотримуватиметься цих принципів, ми готові врахувати її специфіку стосовно великого бізнесу і часові рамки перевірок розширити. Але це має бути не дев’яносто і не сто днів, а розумний термін, про який, гадаю, домовимось. Можливо, це буде 60 днів. Два місяці — це максимум для перевірок великих підприємств. Хочу наголосити, що стосуватися це повинно великих підприємств, а не якоїсь майстерні, чи крамниці. Крім того, для збільшення терміну перевірки мають бути чіткі агрументи.

— Які саме?

— Наприклад, розгалужена інфраструктура, обсяг виручки, можливо, позиція на ринку, якщо це монополіст, кількість працюючих...А для перевірки малих підприємств десяти днів, відведених названим законом, абсолютно достатньо.

— Чи не скаржиться бізнес на збільшення податкового тиску на фоні таких ініціатив. А також урядового наміру збільшити податкові надходження до бюджету в 2—2,5 раза?

— Це питання має концептуальне значення. Часто потрапляємо в ситуацію, коли уряд говорить, що потрібно лібералізувати стосунки з бізнесом, а з іншого боку він вимагає збільшувати податкові надходження. Часто ці речі не співпадають. Саме проведення реальних реформ. Спрямованих на спрощення дозвільної системи, ліцензування, регуляторної реформи, про які я згадував, мало б забезпечити зростання кількості підприємців і, відповідно, збільшення податкових надходжень. Якщо просто з фіскальної точки зору до цього підходити і почати знову збирати податки наперед (що також в окремих випадках спостерігаємо), то нічого доброго не буде. Завдання уряду полягає у створенні ефективних умов для розвитку підприємництва, і тоді розширюватиметься база оподаткування, податки будуть наслідком підвищення підприємницької активності громадян.

— То бізнес скаржиться?

— Скарги до нас надходять постійно. Що стосується податкових перевірок і сплати податків наперед, то сьогодні не можемо говорити, що це система або політика. Скоріше — це результат того, що якась районна податкова чи інша інспекція, маючи завдання з надходжень, шукає шляхи його виконання і часто досягає, просячи певне підприємство піти назустріч у сплаті податків. Якщо побачимо, що це стане тотальним підходом, тоді підійматимемо питання на найвищому рівні.

— На зібраннях у Держкомпідприємництві представники бізнесу постійно скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів... Невже в нас все так погано в цьому напрямку?

— Офіційна позиція полягає у неможливості використання силових структур для рейдерських захоплень і ринкового перерозподілу. Реально такі випадки є, але потрібно говорити, що діють певні законодавчі рамки. Сьогодні одне з головних питань для Держкомпідприємництва — забезпечення контролю за дотриманням законодавства у сфері підприємництва усіма органами.


Розмову вела Наталія БІЛОУСОВА, «День»

http://www.day.kiev.ua/202582

Державною митною службою України за травень 2008 року фактично забезпечені надходження в держбюджет у сумі 9098,8 млн. гривень (біля $1800 млн.).

Це становить 152,3% від показника розпису прибутків на травень 2008 року.

Така інформація була оприлюднена сьогодні, 3 червня, на зустрічі президента України Віктора Ющенко з головою Державної митної служби Валерієм Хорошковським.

При цьому розмір щоденного середнього перерахування митних платежів та інших податків і зборів за травень 2008 року становить 454,9 млн. гривень (біля $100 млн.), або на 95,5% більше аналогічного періоду минулого року.

На зустрічі піднімалось питання необхідності поліпшення технічної оснащеності митниць і розвитку митної інфраструктури.

Як відзначив Хорошковський, фактично з 1998 року не передбачаються бюджетом кошти на розвиток інфраструктури митниць. Голова української держави, у свою чергу, висловився за передбачення необхідних для цього коштів у змінах в держбюджет цього року.

http://www.epravda.com.ua/news/484556367b395/

Украинцы и поляки обсудили проблемы подготовки к чемпионату по футболу Евро-2012. Среди прочего речь шла об инвестировании в экономику обеих стран. Дискуссии состоялись в рамках второго украинско-польского бизнес-форума , который завершился на этих выходных во Львове.

Форум собрал свыше сотни бизнесменов, политиков, чиновников и экспертов. Два дня они обсуждали возможности привлечения иностранного капитала в перестройку инфраструктуры городов, где пройдет чемпионат по футболу. Украинские бизнесмены жаловались на перемещение товаров через украинско-польскую границу, на двойную сертификацию и визовый режим. Как засвидетельствовали социологические исследования, польские предприниматели пока еще не готовы вкладывать деньги в украинскую экономику. По словам представителя польского банка „РКО ВР” Кшиштофа Телеги, польских инвесторов сдерживают большие инфляционные риски, несовершенная система налогообложения, в частности - невозвращение НДС, и взятки, которые часто достигают 30 процентов от всей инвестиции. В то же время, поляки считают, что строительство, гостиничный бизнес и пищевая промышленность являются наиболее перспективными отраслями относительно инвестирования в украинскую экономику. Между тем польские эксперты советуют чиновникам Львовщины, готовясь к европейскому футбольному первенству, сосредоточиться на ремонте дорог и перестройке таможенных переходов.

Немецкая волна


постоянный адрес статьи:
http://www.unian.net/rus/news/news-254240.html

Государственная налоговая администрация Украины (ГНАУ) будет проводить внеплановые поверки плательщиков налога на добавленную стоимость (НДС), представивших декларацию по своим обязательствам в целом, а не в разрезе контрагентов. Об этом заявил 14 апреля заместитель председателя ГНАУ Сергей Чекашкин.

Он подчеркнул, что на сегодняшний день в Украине в целом размер налоговых обязательств примерно равняется размеру налогового кредита.

"Он выше всего примерно на 0,5%. Такое возможно только теоретически, если бы внутри Украины ничего не потреблялось, а все только экспортировалось. Такое невозможно и это свидетельствует о применении известных схем для незаконного возмещения НДС", - подчеркнул Чекашкин.

Также ГНАУ выступает против замены НДС на другой налог, отметил Чекашкин.

"Я категорически против того, чтобы заменять НДС на менее прогрессивный налог. Математически он очень прост, надо только следить, чтобы его не воровали в цепочке начислений", - сказал он.

Напомним, что положение о замене НДС на налог с оборота содержится, в частности в альтернативном проекте Налогового кодекса, разработанном нардепом Николаем Катеринчуком.

http://newsukraine.com.ua/news/106299/

Політично-бізнесовий цикл в Україні зводиться до вкороченого електорального. Коливання в економіці вже не встигають за калейдоскопом виборів і химерно накладаються одне на одне… Головним стає вчасно добігти і відкусити свій шмат, і - хто б думав про межі законів чи правил?