25 вересня, у Харківському національному економічному університеті проведено науково-практичну конференціюна тему: “Податковий кодекс: стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку України”.

У заході брали участь заступник Міністра фінансів України Тетяна ЄФИМЕНКО, ректор Харківського національного економічного університету ВолодимирПОНОМАРЕНКО, заступник голови Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності Дмитро СВЯТАШ, начальник Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну ЛюдмилаЛОВІНСЬКА, директор Департаменту податкової політики Мінфіну Сергій ЧЕКАШКІН, представники професійних об’єднань бухгалтерів і аудиторів, а також компаній, які використовують Міжнародні стандарти фінансової звітності.

На обговорення винесено наступні питання:

1.                       Запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні – передумова реалізації стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку (Презентація стратегії застосування МСФЗ в Україні).

2.                       Механізми стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку України в проекті Податкового кодексу.

Україна рухається в Європу, розвиває міжнародне співробітництво, залучає іноземні інвестиції в економіку, вітчизняні підприємства виходять на міжнародні ринки капіталу – все це потребує реформування системи бухгалтерського обліку, запровадження методології розкриття економічної інформації за міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставності фінансової звітності суб’єктів господарювання. Саме тому Законом України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-IV  бухгалтерський облік компаній визначено однією з пріоритетних сфер, у яких здійснюється адаптація законодавства до норм ЄС. На базі міжнародних стандартів в Україні вже розроблено та затверджено наказами Міністерства фінансів України 32 національних положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Стратегія застосування МСФЗ в Україні розроблена з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

– створення законодавчих та організаційних передумов запровадження міжнародних стандартів для складання суб’єктами господарювання України фінансової звітності;

– адаптація до міжнародних стандартів національної нормативно-правової бази шляхом внесення змін та прийняття нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку для суб’єктів господарювання, які не застосовуватимуть міжнародних стандартів;

– удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для суб’єктів малого підприємництва;

– удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку.

Виконання окремих завдань і заходів Стратегії розпочалося вже у цьому році. Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань бухгалтерського обліку”, який схвалено Кабінетом Міністрів України та подано на розгляд до Верховної Ради України (реєстраційний номер 3743 від 27 червня 2007 року). Законопроект передбачає внесення змін до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо обов’язкового складання підприємствами-емітентами, цінні папери яких знаходяться у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, а також банками і страховими компаніями, фінансової та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.

- адаптація законодавства України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності до законодавства Європейського Союзу;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малих підприємств;

- запровадження порядку застосування міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності суб’єктами господарювання України;

- підвищення рівня прозорості фінансової звітності суб’єктів господарювання України;

- поглиблення міжнародного співробітництва у сфері бухгалтерського обліку щодо ефективного запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Таким чином, реалізація Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності поліпшить інвестиційний клімат в Україні, сприятиме прозорості ринків капіталу.

У проекті Податкового кодексу запропоновані наступні стимули для розвитку інвестиційно-інноваційної діяльностіу сфері виробництва товарів та послуг в Україні:

Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього податку забезпечується застосуванням зниженої ставки податку у розмірі 20% у разі інвестування коштів на придбання нових основних засобів класифікаційних груп 4, 5 (крім легкових автомобілів) та 6, об’єктів нематеріальних активів групи 4, що в подальшому використовуються у господарській діяльності такого платника не менше 3 років.

- інвестиційно-інноваційний податковий кредит;

- пільга на інвестування об’єктів інфраструктури, які передаються у державну або комунальну вартість;

- пільги з енергозбереження.

Врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, які дозволять надати нових стимулів цій формі інвестування.

Збільшено до 16 кількість груп основних засобів, а їх класифікація здійснюється відповідно до вимог національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби, тобто, з різними строками використання та відповідно, з різними нормами амортизації, які дають можливість прискорити списання вартості активного капіталу проти діючого порядку.

Передбачається введення для виробників високотехнологічної продукції та інноваційних підприємств 25% ставки амортизації до первісної вартості основних засобів.

Рівень амортизаційної знижки щодо активної частини капіталу буде збережено і навіть збільшено, зокрема, щодо комп’ютерної техніки.

Створюються передумови інвестиційної привабливості шляхом встановлення права на відшкодування податку на додану вартість за результатами двох звітних періодів для платників, що експортують продукцію, мають інвестиційні витрати та здійснюють сезонну діяльність.

Окрім цього, передбачено преференції в частині видачі податкового векселя з терміном погашення на 360 день, з метою:

- стимулювання заходів з енергозбереження;

- стимулювання та підтримки розвитку виробництва високотехнологічної продукції в Україні;

- стимулювання інноваційної діяльності;

- стимулювання реконструкції і модернізації діючих та будівництва нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузей;

- внесків до статутного фонду підприємств.

Передбачено право видачі податкового векселя з терміном погашення на 720 день при ввезенні устаткування, обладнання, комплектуючих та на 180 день – при ввезенні матеріалів, для платників податку, які реалізують інноваційні проекти в технологічних парках.

Встановлюється звільнення від сплати податку продуктів для науково-дослідних робіт та результатів інтелектуальної власності, зареєстрованих в законодавчому порядку.

З метою стимулювання лізингу в Україні, передбачається не оподатковувати проценти та комісії у складі лізингового платежу за договорами фінансового лізингу у сумі, що не перевищує розміру потрійної облікової ставки НБУ, замість діючої подвійної.

Відповідно до стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в частині енергозбереження та покращення екологічного стану довкілля розділом передбачено запровадження:

-    зниженої ставки податку на бензини моторні сумішеві з вмістом біоетанолу;

-    диференціація ставок акцизного податку на дизельне паливо в залежності від вмісту масової частини сірки.

З метою стимулювання інвестиційної діяльності удосконалено систему оподаткування пасивних доходів шляхом зниження ставки оподаткування дивідендів з 15% до 5% на два роки.

V. Екологічний податок

З метою стимулювання платників до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, передбачається застосування до ставок податку понижуючого коефіцієнту 0,8 у разі, якщо такі платники запроваджують нові технології. За невиконання заходів щодо зменшення обсягів викидів, скидів та розміщення відходів передбачено щорічне підвищення розміру екологічного податку на 20%.

На відміну від спеціального режиму оподаткування технопарків та їх учасників, який у проекті Кодексу залишається без змін, для СЕЗ і ТПР передбачено нові форми податкової підтримки.

Зокрема, запропоновано новий механізм стимулювання інвестиційної діяльності експортоорієнтованих підприємств, який відповідає вимогам Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (м. Кіото). Так, для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони, передбачено особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестпроектами товарів (за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1-24 груп за УКТ ЗЕД).

Також пропонується запровадити нові принципи податкового стимулювання інвестиційної діяльності у депресивних регіонах відповідно до стандартів Угоди про субсидії та компенсаційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ:

- вексельна форма сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до них (строк погашення векселя 90 днів, який Кабмін має право продовжувати в залежності від технологічних особливостей конкретного виробництва);

- зарахування на спецрахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, 50% суми нарахованого податку на прибуток, протягом 5 років з моменту отримання першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту та з цільовим використанням отриманих коштів;

- можливість надання місцевими органами влади додаткових пільг з податків (зборів, обов’язкових платежів), які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, крім податку на доходи фізичних осіб;

- загальна сума податкових пільг не повинна перевищувати суму інвестицій, фактично внесену суб’єктом ТПР у реалізацію інвестиційного проекту.

Вдосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу, сприятиме подальшому інтегруванню України до світової спільноти, шляхом адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС, стимулюватиме інвестиційно-інноваційну діяльність, знизить податкове навантаження на економіку.

Залучення в економіку України приватних інвестицій є важливим джерелом економічного зростання в нашій країні та структурної перебудови, яка вкрай необхідна українській економіці.