Андрій Сучік
Стабільна та зрозуміла система оподаткування є необхідним елементом економічного розвитку держави. На жаль, в Україні стабільність в оподаткуванні поки залишається лише мрією. Першим кроком у напрямку стабільності та прогнозованості державної політики у галузі оподаткування було оприлюднення Концепції реформування податкової системи України, яка передбачає забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин та кодифікацію законодавства. Одним з етапів реалізації зазначеної концепції має бути прийняття Податкового кодексу України.

Податковий кодекс має замінити більше двадцяти законодавчих актів, серед яких Закони України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та низки інших.

Враховуючи політичну ситуацію в країні, Податковий кодекс навряд чи є першочерговою турботою депутатів. Проте, незважаючи на досить примарні перспективи введення в дію Податкового кодексу цього або наступного року, ми хотіли б стисло прокоментувати деякі аспекти з точки зору того, чи покращаться умови для платників податків з прийняттям даного акту.

Перш за все ми хотіли б звернути увагу читачів на суттєве розширення повноважень контролюючих органів, що передбачається проектом Податкового кодексу (ми розглядаємо проект, що мав бути внесений на розгляд Кабінету міністрів у червні 2007 року, з текстом проекту можна ознайомитись на веб-сайті Мінфіну).

Так, зокрема, розширений перелік підстав для проведення позапланових виїзних документальних перевірок. Проектом передбачено проведення позапланової перевірки у разі, коли платником податку на прибуток підприємств протягом чотирьох послідовних базових звітних періодів у податковій звітності відображаються збитки. До речі, проектом Податкового кодексу пропонується збільшити тривалість перевірок. Для великих платників податків, а також при проведенні "зустрічних" перевірок щодо відшкодування ПДВ тривалість може продовжуватись до 60 днів!

У проекті Податкового кодексу відсутня норма про конфлікт інтересів. Слід зазначити, що дана норма у діючому Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на практиці застосовувалась досить рідко, проте її відсутність у кодексі не можна назвати позитивними змінами для платників податків.

Слід також звернути увагу на той факт, що у проекті Податкового кодексу відсутня норма, що призупиняє дію рішень контролюючих органів протягом процедури адміністративного оскарження.

Серед несприятливих для платників податків новацій проект Податкового кодексу визначає процедури визначення податкових зобов’язань за непрямими методами.

Так, непрямі методи можуть бути застосовані, наприклад, коли платник податків не подав у встановлені строки податкову декларацію і не веде обліку, чи у платника податків наявні активи, щодо яких немає документального підтвердження джерел походження коштів, використаних для придбання таких активів. Для фізичних осіб непрямі методи можуть бути застосовані, зокрема, якщо платником податків понесені витрати, проте немає документального підтвердження джерел походження коштів на такі витрати.

Андрій Сучік, юрист, юридична фірма "Лавринович і Партнери"

Проектом Податкового кодексу передбачені такі непрямі методи, як метод економічного аналізу (розрахунок доходів та витрат платника податків взаємозв’язку різних економічних показників, які характеризують господарську діяльність), метод аналогій (порівняння економічних показників з попередніми періодами або іншими платниками податків, що провадять діяльність у подібних умовах), метод контролю витрат та доходів платників податків – фізичних осіб (порівняння витрат здійснених платником податків та задекларованих доходів).

Фіскальний характер проекту Податкового кодексу підтверджується посиленням відповідальності платників податків. Зокрема, підвищений розмір штрафів за несплату (неперерахування) податків до 100%, а розмір пені складатиме 300% річних облікової ставки Національного банку України. Штрафи передбачені, також, за подання платником податків податкових декларацій, відомостей з недостовірною інформацією, що можуть бути підставою для неправомірного відшкодування з бюджету податків – у розмірі 10% від суми, заявленої до відшкодування з бюджету.

На жаль, при такому суттєвому розширенні повноважень контролюючих органів проект Податкового кодексу не передбачає відповідальності останніх, окрім загального положення: "посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства".