Пояснювальна записка
Пояснювальна записка до Розділу XVIІ «Місцеві податки і збори»
Місцеві податки і збори справляються в Україні згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 “Про місцеві податки і збори” та Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” .
За період з 1993 року по даний час податкове законодавство постійно вдосконалювалося. Проте, місцеві податки і збори практично залишилися осторонь і справляються до місцевих бюджетів за правилами, встановленими більше 12-ти років назад. Ці правила не відповідають вимогам сьогодення. Практично кожною радою (більше 11-ти тисяч) прийнято відповідне рішення про встановлення місцевих податків і зборів. Чинним законодавством надано право органу місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, які є обов’язковим до виконання.
Разом з тим, аналіз рішень органів місцевого самоврядування свідчить про їх недосконалість. Прийняті рішення, як правило не передбачають чіткої реґламентації питань порядку обчислення і сплати до місцевих бюджетів місцевих податків і зборів, деякі не відповідають чинному законодавству, тощо. Все це спричиняє труднощі при адмініструванні місцевих податків і зборів, що не дає можливості створити у державі єдину систему по справлянню місцевих податків і зборів.
Сума надходжень місцевих податків і зборів за 2004 рік склала 555,5 млн. гривень, що становить 1,4 % загальної суми місцевих бюджетів, за 2005 рік - 598,2 млн. гривень, що становить лише 1,1 % загальної суми місцевих бюджетів, за 2006 рік - 642,3 млн. грн., що становить 0,8 % загальної суми місцевих бюджетів. Таким чином, спостерігається тенденція до зниження частки місцевих податків і зборів в загальній структурі надходжень місцевих бюджетів.
Крім того, до місцевих податків і зборів належать такі, що не відіграють істотної ролі у наповненні місцевих бюджетів і водночас їх справляння суб’єктами господарювання призводить до невиправданих витрат у зв’язку із обов’язковістю систематичного подання податкових звітів до органів державної податкової служби та сплати незначних сум до бюджетів.
Окремі місцеві податки і збори передбачають фіксовану ставку оподаткування, яка є символічною і не індексувалася жодного разу.
Органи місцевого самоврядування продовжують практикувати прийняття рішень, згідно з якими впроваджуються різні платежі для суб’єктів господарювання за право здійснювати господарську діяльність на відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Кошти від цих платежів не завжди в повній мірі зараховуються до місцевих бюджетів.
Чинне законодавство про місцеві податки і збори не забезпечує надійними джерелами фінансування місцеві бюджети.
У зв’язку з цим даним Розділом пропонується забезпечення єдиного підходу по встановленню радами місцевих податків і зборів, чіткої реалізації податкового законодавства і відповідних рішень, що приймаються на місцях, скасування усіх рішень органів місцевого самоврядування, згідно яких запроваджено інші платежі, які не зараховуються до місцевих бюджетів, запровадження таких місцевих податків і зборів, які були би реальними до сплати, що надасть можливість отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів.
У зв’язку з цим, пропонується:
1. Скасувати п’ять неефективних місцевих зборів: збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за видачу ордера на квартиру; збір за право на проведення конкурсного розпродажу і лотерей.
2. На заміну ринкового збору запровадити податок за торгові місця на ринку. При цьому, платниками цього податку є юридичні та фізичні особи, які мають статус ринку і надають спеціально відведені місця у тимчасове користування іншим особам для здійснення ними торгівлі, надання послуг, пов’язаної із здійсненням торгівлі.
Ставки цього податку встановлюються в залежності від місця розташування ринку, сезонності, виду товарів (робіт, послуг), продаж яких здійснюється на ринках тощо.
Адміністрування цього податку є більш прозорим і зменшує можливість ухилення від його сплати.
3. На заміну збору за парковку автотранспорту запровадити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів. Платниками цього податку мають стати юридичні та фізичні особи, які згідно з рішенням органу місцевого самоврядування мають право надавати спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів у тимчасове користування іншим особам.
Зазначене сприятиме вдосконаленню порядку адміністрування цього податку в порівнянні зі збором, забезпечуватиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів, а також дозволить органам місцевого самоврядування впорядковувати розміщення місць паркування.
4. Вдосконалюється механізм справляння рекламного збору, зокрема чітко визначаються платники та податкові агенти збору, передбачений механізм його сплати до тих місцевих бюджетів де розміщена реклама. З метою обмеження рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також зниження рівня їх вживання серед населення пропонується у разі рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ставок оподаткування застосовувати підвищувальний коефіцієнт.
5. На заміну курортного збору та збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим запровадити туристичний збір, який буде справлятися на всій території України і сприятиме наповненню місцевих бюджетів.
6. Податок за використання місцевої символіки, на відміну від Декрету, пропонується зробити не обов’язковим до встановлення. З метою уникнення різного тлумачення бази оподаткування цього податку пропонується базою оподаткування визначити вартість виготовлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг виходячи із собівартості таких товарів згідно з нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку.
Одночасно, пропонується закріпити за радами право самостійно установлювати зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади. Це надасть можливість при встановленні податку уникнути розбіжностей щодо оподаткування символікою.
6. Включити до переліку місцевих податків і зборів збір за розміщення об’єктів грального бізнесу та будівельний збір.
Запровадження збору за розміщення об’єктів грального бізнесу спрямоване на ліквідацію подвійного ліцензування у сфері азартних ігор (у казино, на ігрових автоматах з майновим виграшем, букмекерських конторах), виведення цього бізнесу із тіні, встановлення необхідних вимог до місць (приміщень) проведення азартних ігор, збільшення доходної частини місцевих бюджетів; упорядкування проведення неазартних ігор (більярд, боулінг, гральні автомати без грошового виграшу, комп’ютерні гральні клуби тощо), які характеризуються високою прибутковістю та безконтрольним розповсюдженням.
Будівельний збір запроваджується на заміну плати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів і зараховується до бюджетів органів місцевого самоврядування (в даний час плата на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури зараховується до цільових фондів спеціального фонду міських бюджетів).
Прийняття цього Розділу дозволить законодавчо врегулювати справляння місцевих податків і зборів в Україні, оптимізувати перелік цих податків і зборів, розширити об’єкт і базу оподаткування, установить справедливі ставки, що надасть можливість створити надійне джерело доходної частини місцевих бюджетів і забезпечить щорічні додаткові надходження до місцевих бюджетів в сумі близько 260 млн. гривень.
Текст розділу
http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=69938&cat_id=69937
Порівняльна таблиця
http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=69948&cat_id=69947