Питання:

Як поширюється право податкової застави у випадку, якщо у підприємства є неподільний актив?

Відповідь:
Пунктом 1.17 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III) визначено, що податкова застава – спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Зміст і процедуру застосування податкової застави визначено ст. 8 Закону № 2181-III, згідно з пп. 8.9.1 якої податкова застава повинна забезпечуватися активами платника податків, звичайна вартість яких більше суми податкового боргу у два чи більше разів.

Визначення вартості активів, які передають у податкову заставу, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку платника податків про наявність активів визначаються П(С)БО.

Критерій вартості при визнанні активів у бухгалтерському обліку застосовується до кожного об'єкта активу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів (активу).

Отже, враховуючи вищезазначене, за умови, що актив підприємства обліковується в бухгалтерському обліку як цілісний об'єкт, податкова застава поширюється на весь об'єкт нерухомості.