Всі хвороби від нервів
Знову про податки? Наче справді в Україні це єдина проблема, що вимагає негайного вирішення. Багато років експерти, бізнесмени і навіть деякі політики обговорюють цю тему — тож хай полемізують собі далі. Зниження податкового навантаження — справа, в якій краще сім раз відміряти перед тим, як різати. Правда, останнім часом бізнес чомусь особливо наполягає на необхідності радикальної податкової реформи. Його теза: податкові вимоги до бізнесу — надмірні. В Україні вони становлять приблизно 8 0 % ВВП. І перевищують рівень податкових вимог європейських країн, що розвиваються. Причому надмірний податковий тиск визначається не тільки високими ставками податків, а і нелогічними, абсурдними, заплутаними нормами нарахування і адміністрування податків . За таких умов говорити про конкурентоспроможність вітчизняної економіки просто неприпустимо. Наша податкова система — це головний фактор утікання грошей в тінь, а значить майже всіх інших українських економічних проблем.
Однак, такі думки не сприймаються українським керівництвом, зокрема президентами. Л. Д. Кучма не зробив в податковій сфері майже нічого. Його наступник з двох концепцій реформування податкової системи, які були йому нещодавно запропоновані, близький до вибору такої, яка майже все у податковій сфері залишає незмінним. От і подумалося, як же пояснити нашим політикам і владі те, що для багатьох бізнесменів і експертів очевидно? Можливо, слід використати «медичний» підхід. Бо “лікувати” в Україні треба дуже багато що і багато кого…
Отже, доволі часто економіку розглядають як живий організм. Гроші — це кров економіки, а податкова система — її нервова система. Так от, надмірне податкове навантаження — це постійний стрес для нервової системи економіки. Всім відомо, до чого ведуть постійні стреси — до виснаження імунної системи. А імунна система — регулятор всіх процесів в організмі, в ринковій економіці — це фактор працездатності всіх ринкових механізмів. Послаблена “імунна система” — не працює ринок.

Як психічний стрес — пряма загроза для лейкоцитів (білих кров’яних тілець, що визначають діяльність імунної системи), так і надмірний податковий стрес — загроза для «білих» грошей економіки. В ній починають переважати «чорні» (тіньові) гроші, працездатність ринкового організму руйнується, розладжується рух «крові» економіки — грошей. Вони течуть не туди, де можуть створити найбільшу економічну і суспільну користь…

Чи будуть переконливими «медичні» аргументи для українських політиків і влади? Впевненості немає, бо жодна з українських влад не продемонструвала щирого бажання створити сприятливі податкові умови для розвитку прозорого бізнесу в Україні. Чому? Не існує іншого пояснення, крім того, що влада зацікавлена в несплаті податків і створенні потужного тіньового сектору. Бо саме цей тіньовий сектор живить грошима політиків, чиновників, частку бізнесменів, кримінал. Тіньова економіка — могутнє джерело збагачення влади. Поки «тінь» потужна, про відокремлення влади від бізнесу не йтиметься. Бізнес буде прагнути влади, а можновладці розглядатимуть політику як засіб власного збагачення.

Україна може отримувати десятки підтверджень ринкового статусу своєї економіки, але за умови потужної «тіні», ринкові механізми ефективно не працюватимуть! У конкурентній боротьбі перемагатимуть не кращі («конкурентноздатні» у європейському сенсі), а найбрехливіші і найкримінальніші бізнеси. Таким чином, саме поняття ринку дискредитується. Доки політики йтимуть у владу, щоби збагатіти, а не для того, щоб слугувати суспільству (бо заробляти гроші треба в бізнесі!), навіть медичні «аргументи» нам всім не допоможуть.

Українське громадянське суспільство — молоде. Про це свідчить розчарування, яке заволоділо масами в останній рік: Сара Черчілль свого часу писала: «Якщо ви здатні розчаровуватися, це означає, що ви все ще юні». Українцям поки що не залишається іншого, як сподіватися, що політики, новообрані до Верховної Ради України, працюватимуть і на користь суспільства також. Тобто спробують щось зробити на виправдання тези, що «джерело влади — народ, а не гроші». Молоде українське суспільство, нажаль, має «букет» хвороб, більшість з яких є спадковими чи «від нервів».

Тільки лінивий не казав про роз’єднаність як про головну хворобу нашого суспільства. Та мало хто каже про причини роз’єднаності, і коли я називаю головною причиною надмірне податкове навантаження і кажу про необхідність лікування шляхом податкової реформи, — це виглядає дивацтвом. Але давайте розмірковувати логічно. По-перше, навіщо воно потрібне, це “єднання суспільства”? Жили і житимемо далі — кожний за себе, “моя хата скраю”… Тоді незалежній Україні — прямий шлях до загибелі в оточенні країн-конкурентів. Бо сьогоднішній світ — це світ сильних національних держав, кожна з яких відстоює свої інтереси у тих об’єднаннях, до яких країна увійшла, передусім, з економічних причин. Конкурентоспроможна економіка — ось єдиний козир, який дозволить Україні впевнено почуватися у великій світовій грі країн. І щоби зробити нашу економіку конкурентоспроможною, а країну сильною, слід поєднати зусилля всіх шарів суспільства заради створення українського економічного дива. Це може бути тільки швидкий економічний розвиток і подолання бідності, його ще називають «великим стрибком».

Припустимо, що “стрибнути” ми хочемо. Якщо розглядати суспільство як команду, яка складається з різних прошарків, то єднання — це створення «командного духу», а він може виникнути тільки за умови довіри одне до одного. Довіра ж виникає тоді, коли у суспільстві закладені основи справедливості. А справедливість — це коли блага розподіляються відповідно до якості і обсягу праці, відповідно до законів ринкової економіки, а не відповідно до посади чи вміння вкрасти і обдурити. Для встановлення справедливості треба зменшити податкове навантаження до рівня, на якому бізнеси будуть конкурентоспроможними, сплачуючи всі чи майже всі податки. Тоді ніхто з четвірки «влада — бізнес — наймані працівники — пенсіонери» не схоче і не зможе обдурити одне одного.

Що ми маємо зараз? Замість єднання всіх шарів суспільства — злиття двох із них: влади і бізнесу. Вони об’єднуються для вирішення спільної і головної мети — збагачення. Ясна річ, йдеться не про повний склад секторів влади і бізнесу, а тільки про тих, хто отримує незаконні прибутки і надприбутки. Як отримують? Влада — за рахунок розкрадання ресурсів держави, за рахунок «наїздів» на бізнес, за рахунок недоплати решті суспільства. Бізнес змушений грати за правилами, нав’язаними владою, бо сутність бізнесу — заробляти за будь яких умов. Звичайно, бізнесменам простіше поділитися тільки з владою, чим задовольняти потреби всього суспільства. Свою частку має і кримінал. Цю ситуацію прекрасно знають громадяни. Знають, хоча до політиків інформація про це знання доходить поволі, і то тільки після чергових виборів. Отже, громадяни все бачать і не вірять нікому. Відчуття несправедливості, невіра, розпач — з таким настроєм поєднати суспільство майже неможливо.

Єдині ліки — зменшення надмірного податкового тиску.

Ви можете запитати: а де гарантії, що ліки виявляться дієвими, що зменшені податки сплачуватимуться і буде забезпечено необхідний рівень надходжень до бюджету? Сьогодні — жодних гарантій. Низька культура, намагання “малою кров’ю” (хабарами) обійти конкурентів — головні перешкоди. Вражаючий результат отримала наша громадська організація при опитуванні 50 об’єднань підприємців і бізнесменів з приводу доцільності негайної податкової реформи: 20 % не відповіли зовсім, 20 % хочуть радикальної реформи і готові повністю сплачувати зменшені податки. Решта (60 %) хотіла б залишити все, як є. Звикли до тіні і хабарів… Тому без примусових методів ( презумптивні податки, непрямі методи, всебічне декларування доходів та інше), без “батога” не обійтися. Але після податкової реформи «батіг» працюватиме ефективно, бо податкові інспектори із “хабарників і захисників бізнесменів” перетворяться у захисників інтересів держави, а неплатники податків з «безвинних жертв, що будують державу і створюють робочі місця» перетворяться у злодіїв. Так будуть створені засади для примирення і об’єднання різних шарів суспільства.

На наш погляд, для лікування «нервової хвороби» треба спробувати натиснути, у першу чергу, на наступні больові точки.

1. Нагадати владі, що вона має працювати і для суспільства також. Унікальна можливість для цього з’явилась зараз, коли і суспільство, і Президент вимагають у партій — переможниць виборів до ВРУ — утворити демократичну коаліцію на базі плану розвитку країни, який передбачатиме невідкладні реформи, в тому числі економічні. Якщо у такий план буде вписана податкова реформа, і якщо влада погодиться провести її якнайшвидше, це стане справжнім — не на словах, а на ділі, — підтвердженням її намірів здолати тіньову економіку і вилікувати суспільство.

2. Треба протягом кількох років зменшити податкове навантаження на 30-50 % — до рівня європейських країн, що розвиваються. Саме таку “Стратегію податкової реформи” розроблено в Оргкомітеті Національної комісії з податкової реформи на чолі з Радником Президента Володимиром Лановим. В результаті втілення Стратегії зникне підґрунтя для тіньової економіки, політики і чиновники служитимуть країні. Хто хоче багато грошей, піде у бізнес, а не у владу. Молоді люди на прикладі батьків побачать, що треба вчитись щось робити, а не красти. Всі шари суспільства отримають шанс повірити одне одному. Утвориться «командний дух» — запорука стрімкого розвитку країни.

3. Невідкладні податкові «ліки» треба вжити уже цього року: до 1 липня 2006 р. прийняти законопроекти про скасування нісенітниць у адмініструванні податків, про єдиний соціальний податок тощо.

4. Слід встановити механізми протидії розкраданню бюджету через прийняття нового бюджетного кодексу.

5. Запровадити справедливий перерозподіл бюджетних коштів між центром і регіонами з 2007 року.

6. Вирішити, на які проривні проекти направити сили суспільства (вжити відповідні регуляторні і податкові «ліки»). Найвигіднішими інвестиціями видаються інформаційні технології (програмування у тому числі), суднобудування… Які ще — про це мають сказати експерти з питань конкурентоспроможності.

7. Слід негайно вирішити, на подолання яких проблем спрямувати сили суспільства, що залишилися, і запропонувати відповідні регуляторні і податкові «ліки».

8. Потрібно вжити додаткові заходи для роз ’ єднання влади і бізнесу. Наприклад, внести зміни до законів, що регулюють створення і діяльність об’єднань підприємців — Закони України «Про об’єднання громадян» і «Про об’єднання роботодавців». Зміни дуже прості: законодавчо виключити можливість створення і діяльність таких об’єднань за участю політичних партій. Слід внести зміни до Указу Кабінету міністрів України, який регулює створення громадських рад (колегій) при органах влади. А саме:
- виключити політиків зі складу таких рад;
- ввести прозорі механізми призначення і змін складу рад за участю широких кіл громадськості;
- визначити механізм фінансування рад (американська чи європейська моделі).

Діагноз “нервової” (податкової) хвороби, який поставлений тут, підтверджується останніми відомостями про стан хворого — української економіки. Днями Уряд заявив про нестачу мільярдів гривень у податкових надходженнях, які очікувались у першому кварталі 2006 року. І дивується – де ж гроші? А-то Уряд не знає, хто фінансував виборчу кампанію…

Недоотримано величезні суми податків, переважно, від великих підприємств. Пояснення цьому є: раніше ці компанії мали дуже велику маржу. Вистачало і на виробництво, і на податки, і на власні кишені, і на політику. Ще рік тому чиновники на спроби переконати їх у тому, що податкове навантаження в Україні — надмірне, відповідали просто: «Може, перевантажений середній бізнес, але податки від нього складають незначну частку у бюджеті. Не приставайте: великі підприємства дають левову частку податкових зборів!» Сьогодні ж і енергоносії подорожчали, і вибори треба фінансувати — от на податки й не залишилось! Отже, діагноз вірний: для всіх без виключення галузей економіки податковий тиск стає нестерпним.

Юрій Бойко, Голова Правління Всеукраїнського громадського об’єднання “Успішна Україна”
14 грудня 2006 року