РЕЗЮМЕ Стратегії податкової реформи

Податкові регулятори допускають штучну збитковість і змушують нести реальні збитки. Одержавлена система пенсійного фонду неспроможна забезпечити зростання пенсій у майбутньому.

Маємо звинувачувальний крен у ставленні до платників податків. Безконтрольна діяльність податківців є причиною їх неефективної роботи, масового здирництва, зловживань, кримінальних змов з платниками, крадіжок податкових коштів.

 

- перехід до обчислення прибутку підприємств, що підлягає оподаткуванню, на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, декларативного вибору норм амортизації, врахування збитків минулого року;
для збиткових підприємств - використання примусового обмеженого у часі залікового податку;

- перехід до сальдового методу розрахунку сплати чи повернення ПДВ та до саморозрахунку зобов’язань; запровадження методу нарахувань, використання для обчислення даних рахунків фактури, а також обліку
доданої вартості з моменту відвантаження продукції; перехід до європейської моделі встановлення пільгової ставки у 6% - для окремих соціально важливих товарів, вивід сільського господарства із системи ПДВ, застосування 0-вої ставки та європейської норми звільнення від оподаткування; резервування сум ПДВ на казначейському рахунку для
оперативного відшкодування податкового кредиту; скасування обов’язкових перевірок як умови відшкодування;

- запровадження обов’язкових внесків з прибутків громадян на персональні рахунки державної накопичувальної пенсійної системи і витіснення нею інших джерел фінансування дефіциту держбюджету; динамічне зниження єдиного соціального внеску після впровадження персональних пенсійних рахунків громадян;

- оновлення складу податкових зборів шляхом вилучення незаконних та сумнівних платежів та запровадження оподаткування енерговитратності, екологічного забруднення, марнування ресурсів природи, надлишкового використання об’єктів нерухомості;

 

- надання українській податковій системі ознак сприяння інвестиційним процесам за допомогою: прискореної амортизації капіталу, ліберального оподаткування корпоративних прибутків і відновлення оподаткування дивідендів; скасування оподаткування ПДВ інвестиційних операцій та доходів від продажів корпоративних та інших майнових прав; запровадження податку на нерухомість; введення законодавчо врегульованих інвестиційних преференцій, знижок, кредитів у випадках технологічних інновацій, захисту довкілля, малого бізнесу тощо;

 

- започаткування тенденцій більш динамічного зниження оподаткування підприємств (бізнесу) та у цілому більшого зниження ставок прямих податків: перш за все з прибутків підприємств та єдиного соціального внесу; серед непрямих податків – зростання частки акцизних зборів та підвищення їх ставок;

 

- для адаптації учасників податково-бюджетних відносин до нових ставок і умов: а) поступове щорічне зниження основних загальнодержавних податків, починаючи з 2007 року: єдиного соціального внеску – на 3 пункти, а у 2010 р. – на 6 пунктів; податку з прибутку підприємств – у 2007 р. на 4-5 пунктів, з 2008 р. – щорічно на 2-3 пункти; ПДВ – на 1-2 пункти; податку з прибутків громадян – приблизно на 1 пункт (шляхом поглиблення знижок відносно базової ставки); б) будуть щорічно підвищуватися: ставки обов’язкових внесків громадян на індивідуальні пенсійні рахунки на 3,0-3,5 пункти від 0-го рівня у цьому році; податку з дивідендів – в середньому на 2 пункти, починаючи з 6% у 2007 р.;

- відновлення застосування диференціації ставок окремих податків для посилення їх регулюючої дії: податку з енергетичних джерел – для заохочення альтернативних джерел і зменшення енергоспоживання; податку з доходів громадян – для зменшення навантаження на найбідніших і низькодоходних; внеску на накопичувальні пенсійні рахунки – навпаки, для зменшення відносної частки зобов’язань у середньо- і високозабезпечених платників;

 

- скасування штучних, сумнівних і невиправданих зборів і платежів, а також таких, що здіймаються поза податковим законодавством: доходів від продажу корпоративних чи інших майнових прав, вилучення до бюджету 50% чистого прибутку державних підприємств, відомчих надбавок до цін і тарифів на електроенергію і газ, легкових транспортних засобів, зборів з продажів автомобілів, обігу іноземної валюти, послуг мобільного зв’язку, купівлі квартир, зборів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, кола місцевих податків та інших;

 

- легітимізацію і подальше вдосконалення спрощених систем оподаткування, зокрема, малого підприємництва (забезпечення бар’єрів схемам уникнення оподаткування; здіймання ПДВ, якщо річний оборот перевищує граничну величину; окреслення видів бізнесу, де система не застосовується та інші), сільського господарювання (розповсюдження єдиного фіксованого податку на усі форми господарств, введення нових умов нарахування ПДВ на товари для селян, незастосування податку на нерухомість тощо);

- скасування оподаткування прибутків соціальних, культурних, освітніх, природозахисних, громадських підприємств і організацій, якщо вони не розподіляються між власниками і використовуються на розвиток підприємств;

- повернення частини податкових платежів з прибутків громадян у випадку оплати ними послуг медицини, освіти, оздоровлення, благодійницьких внесків, сплати процентів за житлові кредити;

- застосування різноманітних сучасних інструментів управління податковою системою, відомих у європейських країнах: системи акцизних складів, територій безмитної торгівлі, спрощеного порядку обліку і звітності малого підприємництва, спрощеного митного оформлення ввозу товарів, єдина територіальна служба збору різних податків, внесків і платежів, електронна форма контролю з декларуванням податків тощо;

- децентралізацію податкового механізму, зокрема, децентралізація збору податків, закріплення частини податкових зборів за місцевими бюджетами, скасування перерозподілів за коефіцієнтами вирівнення та інших трансфертів між державним і бюджетами сільських районів, міст, селищ;

 

- реорганізацію податково-митної служби у напрямках: публічної діяльності, підконтрольності громадськості, позбавлення слідчих і каральних функцій (виведення правоохоронних і оперативно-розшукових підрозділів зі складу служби) і введення державного зовнішнього контролю за її роботою, позбавлення служби прав надавати відстрочки платежів, перерозподіляти податкові надходження, інтеграції податкових служби різних державних органів і фондів та інших.

 

4. Здійснений аналіз ризиків , що виникають внаслідок податкового реформування, показав:

- під впливом реформи мають суттєво покращитися головні макроекономічні показники; не виникне загрози зростання цінової інфляції і пов’язаного з нею зменшення інвестиційних вкладень в економіку;

- існує можливість уникнути суттєвого зменшення доходів бюджету і солідарного пенсійного фонду у всі роки реформаційного періоду; погіршення надходжень до бюджету, а також збільшення його дефіциту знаходяться у допустимих межах (не більше 8,75 млрд. грн. у 2010 р.) і матимуть нове джерело фінансування – державний накопичувальний пенсійний фонд;

 

- оскільки вірогідність прогнозованих темпів детінізації економіки , як продукту податкової реформи, не може бути достатньо високою, можливі тактичні корекції у здійсненні Стратегії, наприклад, обмеження зниження окремих податків чи зміщення деяких заходів на рік пізніше;

 

- можуть дещо знизитися показники поточного залишку коштів на рахунках казначейства у зв’язку з усуненням сьогоднішніх методів неофіційних бюджетних запозичень у реального сектору економіки. Однак цей факти треба оцінювати позитивно.

 

Компенсаційними засобами, які знизять ризики податкових змін будуть, з однієї сторони, збільшення притоку міжнародних капіталів, обсягів зовнішньої торгівлі, приріст житлових інвестицій та інвестиційних ресурсів від накопичувального фонду (ці фактори не включені у макроекономічні й фіскальні розрахунки), а з другої – відносне зниження непродуктивних видатків бюджету (завдяки зменшенню державних витрат, витрат на обслуговування державного боргу, проведення бюджетно-соціальних і адмінреформ і т.і.).